ЛІТО В БІБЛІОТЕЦІ

Протягом літа в бібліотеці діяла "Весела ігротека". Постійними її користувачами були діти.

 

Любіть природу!

Природо! Ти - наш рідний дім,

Колиско мила, берегине славна.

Щоб нам у ньому затишно було,

Зусиль прикласти треба нам немало.

     Наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року.   Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати.

     В Антонівській сільській бібліотеці з дітьми було проведено урок екології "Не задавай природі шкоди". Повчальною була розповідь про понівечену вербу.

 

Росла самотньо верба над водою,

Купала у воді свої зелені віти.

Та якось йшов дорогою прохожий

І тут красуню - вербу він помітив.

 

Чи. може, в нього настрою не було,

Був мовчазний і надто вже ворожий.

Він обламав з десяток гарних гілок

І кинув тут недбало при дорозі.

 

Заплакала і заридала гірко верба,

Із страху вся трусилась, як билинка:

"Навіщо ж стільки завдавати болю?

Я ж так одна, немов та сиротинка"

 

А він пішов, не озирнувся навіть,

Не думаючи про жорстокий вчинок.

Із страхом живе верба ця і досі:

"А раптом він вернеться й я загину?"

 

   Ось такі необдумані жорстокі вчинки людей ми повинні зупиняти. Але серед такої безсердечності зустрічаються і добрі справи. Не байдужа доля природи.

 

При дорозі зажурилась берізка,

Похилила коси до землі.

Ой чому сумує , бідолашна,

Запитати хочеться її.

 

Все сумує гірко біля шляху,

Тихо листя з вітром шелестить.

Як же розгадати її мову,

Адже деревце весь вік мовчить.

 

Але подивись пильніш - і зрозумієш,

Чом в журбі берізонька стоїть.

Всі дерева в парі розмовляють,

А вона вкесь вік одна мовчить.

 

Лише з вітром розмовляє тихо,

Тужить і ридає кожен раз:

"Ну навіщо так в житті буває,

Що самотня я стою вексь час?"

 

Я росту у парі із журбою,

Радощів в житті моїм нема.

Поможи в біді мені, людино,

Щоб весь вік не була я сама.

 

Поруч посади мені деревце,

Веселіше щоб було життя,

Ботак гірко в самотині жити.

Хочеться, щоб в парі була я.

 

Диво це до болю схвилювало,

І сльоза згубилась у траві.

Радо поможу тобі, берізко,

Не лишу тебе в біді я, ні.

 

Будеш знову ти весела і щаслива

Шелестіти листячком своїм,

Ну а поруч із тобою ясен буде

Другом і порадником твоїм.

 

   Під кінець уроку діти познайомилися з буклетами про тварин, що підготувала  бібліотека.

А потім всі разом розфарбовували розмальовки звірів, птахів, метеликів.